Основні фахові компетентності, які набувають студенти під час навчання

1. Здатність до математичного та логічного мислення, формулювання та дослідження математичних моделей, обґрунтування вибору методів і підходів для розв’язання задач в галузі комп’ютерних наук, інтерпретація.
2. Здатність до виявлення закономірностей випадкових явищ, застосування методів статистичної обробки.
3. Здатність до побудови логічних висновків, використання формальних мов і моделей алгоритмічних обчислень, проектування, розроблення та аналіз алгоритмів, оцінювання їх ефективності та складності, розв’язності та нерозв’язності алгоритмічних проблем для адекватного моделювання предметних областей і створення програмних та інформаційних систем.
4. Здатність до системного мислення, застосування методології системного аналізу для дослідження складних проблем, методів формалізації та розв’язання системних задач, що мають суперечливі цілі, невизначеності та ризики.
5. Здатність проектувати та розробляти програмне забезпечення із застосуванням різних парадигм програмування, з відповідними моделями, методами та алгоритмами обчислень, структурами даних і механізмами управління.
6. Здатність реалізувати багаторівневу обчислювальну модель на основі архітектури клієнт-сервер, включаючи бази даних, сховища даних і бази знань.
7. Здатність до інтелектуального багатовимірного аналізу даних та їх оперативної аналітичної обробки з візуалізацією результатів аналізу в процесі розв’язання прикладних задач в галузі комп’ютерних наук.
8. Здатність до розробки мережевого програмного забезпечення, що функціонує на основі різних топологій структурованих кабельних систем, використовує комп’ютерні системи і мережі передачі даних та аналізує якість роботи комп’ютерних мереж.
9. Здатність застосовувати методи та засоби забезпечення інформаційної безпеки, розробляти та експлуатувати спеціальне програмне забезпечення захисту інформаційних ресурсів об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.
10. Здатність до аналізу та функціонального моделювання бізнес-процесів, побудови і практичного застосування функціональних моделей організаційно-економічних і виробничо-технічних систем, методів оцінювання ризиків проектування ІС, синтезу складних систем на засадах використання її комп’ютерної моделі.
11. Здатність реалізовувати високопродуктивні обчислення на основі хмарних сервісів і технологій, паралельних і розподілених обчислень при розробці та експлуатації розподілених систем паралельної обробки інформації.